Словник синонімів української мови. 2014.
наврочити — науро/чити, чу, чиш, док., навро/чувати, ую, уєш, недок., перех. Принести горе, заподіяти нещастя, пошкодити кому небудь поглядом, словами чи діями (за забобонними уявленнями). || безос. •• Щоб (аби/) не навро/чити у знач. вставн. сл. уживається … Український тлумачний словник
наврочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нівроку — присл., розм. 1) Нічого собі, непогано, так як треба. || Більше ніж треба. || у знач. прикм. Непоганий, такий як треба. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому небудь своїми словами. ••… … Український тлумачний словник
навректи — чу/, че/ш, док., перех., діал. Наврочити … Український тлумачний словник
наврочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наврочити. || навро/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
наврочення — я, с. Дія за знач. наврочити … Український тлумачний словник
наврочувати — див. наврочити … Український тлумачний словник
наурочити — див. наврочити … Український тлумачний словник
спрозорити — рю, риш, док., перех. і без додатка, заст. Наврочити, зурочити … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови
